A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Жашківський заклад загальної середньої освіти
І-ІII ступенів №3 ім. І.М.Ляшенка
Жашківської міської ради Черкаської області

Календар знаменних та пам'ятних дат

Вересень 2020

Е. Барроуз Едгар Райс Барроуз (англ. Edgar Rice Burroughs; 1 вересня 1875—19 березня 1950, Чикаго, Ілінойс) — американський письменник-фантаст, вважається одним з батьків-засновників фантастики 20 століття. Едгар Барроуз народився 1 вересня 1875 року в родині ветерана громадянської війни (офіцер армії Північного союзу), що після війни став успішним бізнесменом. Едгар був четвертою дитиною в родині. Два його старших брати закінчили Єльський університет, а вчився в школі Браун. Коли ця школа закрилася на карантин під час епідемії дифтерії, його перевели в Маплхерстовську школу для дівчаток, а потім — у Ендоверську гарвардську школу, після закінчення якої Едгар поступив у Мічиганську військову академію. Пізніше Барроуз згадував, що у всіх школах він вчив грецьку й латинську мови, але в жодній з них не було курсу англійської мови.Закінчивши академію у 1895 році, він за допомогою батька заручився підтримкою конгресмена від Чикаго Едгара Вілсона й одержав рекомендацію у Вест-Пойнт, але переоцінив вагомість рекомендації та ганебно провалився на вступних іспитах. Тоді він кинувся в погоню за пригодами й у травні 1896 року пішов в кавалерію. Однак замість бурхливого похідного життя і сутичок з апачами він знайшов лише класичні принади військового животіння в глухій провінції — у форті Грант, штат Арізона, де розташовувався 7-й кавалерійський полк армії США. Тому Едгар вирішив якнайшвидше покинути армію — уже через три місяці після початку служби він написав батькові лист, у якому просив переговорити зі знайомими з Вашингтона. Батько йому допоміг, але бюрократичні процедури тяглися ще цілих сім місяців, так що з кавалерією Едгар розстався лише в березні 1897 року. Після демобілізації Барроуз довго пас корів в Айдахо. У 1941 році він згадував: «Життя ковбоя припало мені до душі, хоча в ті часи в Айдахо не було жодної душової. Бувало, я по три тижні не знімав чоботів і „стетсон“. У мене були мексиканські шпори, оброблені сріблом, з величезними зірочками. Коли я йшов вулицею, шпори голосно дзенькали, і мене було чутно за квартал. О, як я пишався!» Потім він працював продавцем у Покателло, штат Айдахо, на золотих копальнях в Орегоні, поліцейським у Солт-лейк-Сіті, клерком у чиказьких конторах, бухгалтером, комівояжером, безуспішно намагався виїхати в Китай інструктором з верхової їзди і думав навіть знову завербуватися в армію. Барроуз регулярно брався за створення власного підприємства, але всі його задуми життя швидко перетирало на порох. Та він вже був одружений, потрібно було годувати двох дітей… У 1911 році тридцятип'ятирічний бізнесмен-невдаха, який ніяк не може звести кінці з кінцями і тільки що назавжди розпрощався з черговим клієнтом, сидить увечері в спустілому офісі і простим олівцем на звороті бухгалтерського бланка пише фантастичний роман. Роман про людину, яка невідомо як потрапила на Марс, у світ нескінченних пригод, у світ, зовсім не схожий на земний. Два десятиліття боротьби за існування навчили Барроуза не нехтувати жодним заробітком. Він, звичайно, не вірив, що його писанину хтось надрукує, але все-таки послав рукопис у редакцію журналу «All Story», підписавши роман псевдонімом Normal Bean — «нормальний хлопець». Він сподівався таким чином пояснити редакторові і гіпотетичним читачам: автор, загалом, усвідомлює все божевілля свого вчинку, але сам перебуває при здоровому глузді. «All Story» на ті часи вважали одним із найпопулярніших щомісячних журналів видавництва Френка Мансі і, крім усього іншого, платив найвищі гонорари авторам, так що пробитися на його сторінки вважалося великим успіхом для будь-якого письменника. Редактором в «All Story» тоді був Томас Нюелл Меткаф, і саме він відкрив світові ім'я чи не найпопулярнішого письменника 20 століття. Він негайно прийняв рукопис, виписав на ім'я Барроуза чек на 400 доларів (фантастична сума за фантастичний твір) і поставив роман «Під місяцями Марса» («Under the Moons of Mars»), у план. Роман публікувався в шести номерах — з лютневого до липневого випуску 1912 року. Правда, задумана Барроузом гра з псевдонімом була, напевне, занадто складна для журналу: Меткаф, чи хтось із коректорів виправив «Normal» на звичайне «Norman» і звів нанівець усю витівку. З найпершого фрагмента читач був скорений образом Джона Картера, і, хоча текст роману ніс всі ознаки літератора-початківця, було в цьому герої й у його пригодах щось заворожуюче і нове. Романи Барроуза гранично матеріалістичні — він і справді був послідовним матеріалістом, а з купленої в 1890-х роках книгою Дарвіна «Походження видів» не розлучався до самої смерті. Про перший роман «марсіанської трилогії» (у 1917 році роман вийшов окремою книгою за назвою «A Princess of Mars» — «Принцеса Марса») часто повторюють щонаменше дві дурниці. Перша — це роман «про політ на Марс». Друга — це одна з перших «космічних опер». І те, і друге -- принципова неправда. Власне, набагато більше підстав вважати «марсіанськими піонерами» героїв романів Персі Грега «Через Зодіак» (Percy Greg, «Across the Zodiac», 1880), Роберта Кромі «Стрибок у космос» (Robert Cromie, «A Plunge into Space», 1891) і Елсуорта Дугласса «Брокер фараона» (Ellsworth Douglass, «Pharaoh's Broker», 1899) — персонажі цих книг досягли Марса на космічних кораблях набагато раніше, ніж туди прибув герой Барроуза.

11:04 02.09.2020

Серпень 2020

1 серпня - 45-та річниця підписання Гельсінського акта - Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі (1975), день утворення ОБСЄ .

19:40 22.08.2020

Березень 2020

Ліна Костенко Ліна Василівна Костенко (19 березня 1930, Ржищів, Київська область) — українська письменниця-шістдесятниця, поетеса. Мати Оксани Пахльовської. Лауреат Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994).

10:34 04.03.2020

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора