Що таке дислексія і дисграфія
В кожному класі зустрічаються один або декілька учнів, які погано справляються з навчанням, додаткові заняття не допомагають. Вони роблять дивні, незрозумілі помилки при письмі і читанні, їх сварять за неуважність
Як виникають порушення писемної мови
Дислексія і дисграфія,саме так називаються порушення читання і письма, доволі часто зустрічається в учнів масових шкіл.
Процес становлення читання і письма складний.
– Мовноруховий аналізатор, здійснює артикуляцію, тобто вимову.
– Мовнослуховий, робить відбір потрібної фонеми ( звуку)
– Зоровий, підбирає потрібну букву (графему)
– Руховий, перекладає графеми в кінему (сукупність певних рухів, необхідних для запису)
Всі ці складні перетворення відбуваються у тім’яно-потилечнно-скроньових областях головного мозку і остаточно формуються на 10-11 році життя.
Письмо починається з мотиву, спонукання, програмування – цей рівень, як і контроль, забезпечується лобними ділянками кори головного мозку.
Процес письма і читання багаторівневий, і тільки від взаємодії узгодженої праці всіх аналізаторів, при збереженні певних структур головного мозку буде забезпечене успішне оволодіння писемною мовою (письмом і читанням)
Якщо робота якого-небудь аналізатора грубо порушена (зір,слух) на допомогу приходять складні системи навчання, розроблені в дефектології.
При наявності інших причин на допомогу приходять корекційні програми.
Причини порушень Не будемо розглядати ті випадки, які пов’язані з різними органічними ураженнями головного мозку. Візьмемо звичайного школяра без патологій. Як раз в такому випадку ні батьки,ні вчителя не можуть зрозуміти, чому в дитини нічого не виходить, не зважаючи на старання.
Велике значення при оволодінні процесами читання і письма має ступінь сформованості всіх сторін мовлення. Тому порушення чи затримка в розвитку фонематичного сприйняття, лексико-граматичних сторін, звуковимови на різних етапах розвитку є однією з основних причин дисграфії і дислексії.
При поступленні в перший клас вчитель збирає інформацію про майбутнього першокласника. На дітей, які в дошкільному віці мали логопедичні проблеми потрібно звернути особливу увагу. Важливо не пропустити специфічних помилок при читанні чи письмі. Дуже часто виявляється, що батьки в дитинстві мали схожі проблеми з письмом (Іноді у бабусь чи дідусів) Тут відіграє роль спадковий фактор, коли дитині передається несформованість певних мозкових структур, їх якісна незрілість. В цьому випадку при оволодінні писемної мови дитина може мати приблизно ті ж проблеми, що і батьки в школі.
Буває, що порушення читання і письма пов’язане з тим, що в сім’ї спілкуються на двох мовах.
Також джерелом невдач може бути ( встановлення домінантної ролі однієї з великих півкуль головного мозку. Тобто на момент навчання грамоті в дитина має скластися чітка латеральна орієнтація, визначена ведуча рука. При затримці цього процесу, при прихованих формах ліворукості, при спробах насильно примушувати ліворуку дитину писати правою рукою утруднюється корковий контроль за багатьма видами діяльності, що безперечно призводить до проблем.
Розлади в системах,які забезпечують просторові і часові уявлення, також можуть бути причиною порушень письма і читання.
В групу ризику входять діти, в яких немає мовленєвих порушень, але маючі нечітку артикуляцію. Про таких говорять «Каша в роті» Нечітка команда, потрапляє в структури головного мозку через нечітке артикулювання, та ще при недостатній сформованості фонематичних процесів, може викликати нечіткі відповіді, що проявляється в помилках при читанні та письмі.
Перший клас
Перший етап – набір дітей. Після того, як дитину вже записали в ваш клас, вчитель може провести деякі діагностичні заходи для того, щоб виявити слабкі місця у дошкільній підготовці майбутнього первачка.
Головне не перевантажувати. Психологи вже давно говорять, що головне в дошкільній підготовці не навчити дитину читати і писати, а психологічно підготувати дитину до школи. У першокласника повинна бути достатньо сформована довільна сфера діяльності, так і в пізнавальних процесах, тобто він повинен робити не те що хочеться, а те що вимагає вчитель, запам’ятовувати що потрібно і коли потрібно, змогти працювати весь урок. Пізнавальні процеси, як увага,пам’ять, сприйняття повинні бути сформовані відповідно віковим нормам. На достатньому рівні повинна знаходитись емоційно-вольова сфера.
На що треба звернути увагу.
– Якщо дитина лівша.
– Якщо дитина перевчена правша.
– Якщо дитина мала «загальну затримка мовлення», за мовними показниками відвідував логопедичну групу.
– Якщо має соматичну ослабленість (часто хворіє)
– Якщо виявлена недостатня сформованість звуко-буквенного аналізу.
– Якщо ви помітили проблеми з дрібною моторикою.
– Якщо в сім’ї говорять на двох чи більше мовах.
– Якщо дитина має в’ялу артикуляцію, нечітка вимова.
– Якщо дитина загальмована, або має підвищену активність..
Інформації на попередній бесід може бути недостатньо, тому на перших батьківських зборах можна попросити батьків письмово відповісти на деякі питання. Зробити це потрібно вдома, добре обдумуючи відповіді.
Анкетування проводиться добровільно, тому необхідно не просто роздати анкети, і пояснити важливість прохання.Для того щоб переконати в необхідності до роздрукованого питальника обов’язково пропоную коротке звернення – в якому пояснюєте, що задаєте питання не з цікавості, а виключно в інтересах дитини , і обов’язково завірте,що вся інформація, яку мені повідомлять , буде конфіденційна. Як правило, батьки у відповідь на довірливе спілкування роблять крок на зустріч.
Серед багатьох питань необхідно задати і ті, які допоможуть вам зразу ж виділити дітей з можливими майбутніми проблемами в оволодінні читанням і письмом. Ви можете спитати, коли дитина почала говорити (при нормальному мовленнєвому розвитку до року з’являються перші слова, до двох років – фразове мовлення, до п’яти – у дитини повинна буди чітка вимова); як розвивалось мовлення, чи були проблеми, чи займались з логопедом; як вчились вірші, чи любить розмовляти, чи ні, як і де вчився читати. Обов’язково виявіть, якщо є,на думку батьків якісь психологічні особливості у дитини ( сором’язливість, запальність, образливість)
Важливі навіть такі речі, які на перший погляд не мають значення. Наприклад, дуже часто при читанні дитині складно слідкувати за строчкою, погляд ковзає. Вчені , проводячи дослідження, висловлюють таку думку, що якщо дитина в грудному віці лежить так, що екран телевізора попадає в поле зору, тоді очні м’язи звикають до хаотичного руху. Тому в дошкільному віці корисні вправи по підготовці очних м’язів до послідовного стеження за строчкою.
Проаналізував відповіді на питання, ви берете на увагу дітей, в яких можливо прогнозувати труднощі. Але ні в якому разі не потрібно робити швидких висновків. Буває що діти з мовленнєвими порушеннями можуть вчитись добре, тоді як діти які не мали ніяких передумов, дають яскраві прояви дислексії і дисграфії.
Недопустимо навішувати на дитину «ярлик». Спостерігати треба обережно не травмуючи дитину і її батьків.
Існує декілька видів порушення письма і читання, кожному виду відповідають свої помилки.
1. Змішування букв при читанні і письмі за оптичною схожістю п-т, е-з, д-у,т -д
2. Помилки, пов’язані з неправильною вимовою. Відсутність будь-яких звуків, або заміна одних звуків на інші в усній мові часто відображається на письмі. Дитина пише так, як говорить: сапка-шапка.
3. Змішування фонем за акустико-артикуляційній схожості, що відбувається при порушенні фонематичного сприйняття, може призвести до помилок на письмі: пропуск букв чи складів, недописані слова.
4. Батьки часто радіють, коли дитина швидко читає в дошкільному віці, а це при недостатній сформованості фонетичної сторони мови і фонематичного сприйняття може призвести до помилок на письмі: пропуск букв чи складів, недописані слова
5. При дисграфії часто зустрічаються помилки «застрягання» (персеверації) За зомом росла мамина (за домом росла малина).
6. Великий процент помилок через невміння дитини передавати на письмі м’якість приголосних (апостроф, м’який знак)
7. Злите написання прийменників, роздільне – префіксів теж є одним з проявів дисграфії.
8. Крім того діти, які мають порушення письма, можуть не тримати строчку, ігнорувати крапку в кінці речення, головну букву.
Як зарадити?
Вчитель,знаючи основні причини порушень письма і читання, вміючи розпізнавати серед граматичних помилок ті, як можуть бути віднесені до специфічних, вже достатньо озброєний знаннями про необхідну допомогу дітям.
Коли можуть з’явитись перші ознаки порушень?
При навчанні читанню вже на перших етапах; при навчанні письму-в другій половині першого року і в другому класі. Іноді найбільш яскраві помилки з’являються в третьому класі. Але в любому випадку перші ознаки, все ж таки були раніше, тільки залишились непоміченими.
Специфічні помилки ви помітили, дитина почала відвідувати заняття з логопедом. Логопед займається з учнем, а вчитель дає рекомендації чого треба уникати, а на що треба звернути увагу.
Чим може допомогти вчитель?
На протязі спеціальних занять дитині сприятливий режим. Після негативних оцінок, насмішок дитина повинна відчути маленький, але успіх. Тому бажано на деякий час відмовитись від оцінок в зошиті червоним кольором. По-перше виправлення помилок не допомагає учню. По друге зошит таких учнів червоний. Для дитини, яка страждає на дисграфію – це додатковий стрес.
В тих школах, які займаються за методикою педагога Зайцева, де учень пише олівцем, і не тільки в молодших класах, вчитель не виправляє помилку, а робить помітку на полях. Учень має можливість самостійно знайти помилку, не закреслити її, а стерти і написати правильно. Після цього він обов’язково проводить роботу над помилками. Мета досягнута: помилки знайдені, виправлені, зошит в хорошому стані, позитивний ефект досягнутий. При цьому діти знають, що за помилки оцінки в журналі знижені, але і тут можливі варіанти. Головне , створити мотив для роботи.
Третє – відмова від перевірок на швидкість читання (бажана умова) Треба сказати, що ці перевірки давно викликають справедливі нарікання в психологів і дефектологів. Добре, якщо вчитель, розуміючи, який стрес відчуває дитина при перевірці, проводить її без акцентів, приховано. А буває і так що створюють умови екзамену, викликають по одному , ставлячи перед собою годинник. Можливо для учня, який добре читає, ця процедура без проблем, але в деяких дітей може розвинутися невроз.
Тому, якщо треба провести перевірку на швидкість читання, зробити це в поблажливій формі.
Звичайно є прихильники таких перевірок можуть сказати, що дитина прагне до покращення результату, легше оцінювати здібність читання. Але для дітей з мовними труднощами в навчанні їх потрібно відміняти, оскільки негативні наслідки перевищують плюси.
Коли дитина робить багато помилок, батьки часто чують від вчителів рекомендації – більше читати і писати. І виконують буквально - всі вихідні і канікули пишуть диктантами, автоматичним списуванням великих текстів. Іноді навіть спеціалісти намагаються порушення письма і читання виправити кількісними прийомами: диктанти і диктанти, читання великих текстів. До речі це може послужити сигналом для батьків про недостатню компетентність спеціаліста, який займається з дитиною.
Підхід до дитини, яка має дислексію і дисграфію, повинен бути зовсім іншим. На перших етапах робота в основному йде усно: вправи на розвиток фонематичного сприйняття, звуковий аналіз слова. Диктанти принесуть тільки шкоду. Багаточисельні помилки, які дитина буде допускати при написанні, фіксуються в пам’яті дитини. З цієї причини небажано давати дітям з дисграфією вправи з невідкоректованим текстом (пошук помилок, а роботу над помилками бажано проводити так ,як рекомендує логопед. Суть полягає в тому, що дитині небажано бачити неправильно написані слова.
Якщо ви задаєте додому прочитати текст або багато написати, порадьте батькам, щоб дитина це зробила не в один прийом, а з перервами, розділив текст на частини. Це дозволить учням, з порушенням писемного мовлення краще впоратись з домашнім завданням.
Можна порадити батькам вправу «Коректурна проба» або вчителі можуть давати її на уроці. За даними психологів, при умові виконання цієї вправи не рідше п’яти днів на тиждень ( краще щоденно), на протязі 5 хвилин, через 2-3 місяці зменшується кількість помилок.
Дайте дитині якусь непотрібну книжку, бажано не цікаву, з достатньо великим за розміром шрифтом. В цій книзі вона повинна щоденно (починати краще з 3 хвилин) закреслювати конкретну букву. Спочатку це може бути одна буква, а через декілька днів , коли пропусків стане менше, можна завдання ускладнювати: одну букву закреслювати , а другу обвести. Букви можуть добиратись довільно ( в перші дні краще давати голосні а ,о - їх переважно багато в тексті. Дітям, які допускають на письмі плутання близьких по звучанню букв, пізніше можна давати парні букви: б-п, д-т,з-с,в-ф, а-о, и-у, г-к. Результат з’явиться не зразу ж, але буде обов’язково.
Взагалі, треба попередити, що в роботі з такими проблемами, як дисграфія і дислексія не треба очікувати швидких результатів. Треба набратись терпіння.
Кожна дитина потребує індивідуального підходу
Одна дитина із задоволенням сидить за столом вдома чи в школі і виконує всі вправи, які б ви їй не запропонували. Інша дитина через 7-10 хвилин не буде знати, куди діти руки і ноги.
Якщо діти (вони мають хвилювати педагогів найбільше) дуже виконавчі. Вони не упираються, роблять все що попросить вчитель чи хтось з батьків. Такий учень може займатись дуже довго. Таких дітей дуже важко розворушити, спонукати приймати самостійні рішення, може доходити до того, що дитина відмовиться займатись тим, чим їй подобається.
Рухливих дітей не треба примушувати виконувати якісь додаткові завдання. Їм би набратись терпіння зробити уроки. А розвиток фонематичного сприйняття, і звукобуквенний аналіз, і розвиток пам’яті, уваги – все це можна робити в будь-яких умовах – проявіть фантазію . Це стосується і батьків і вчителя.
Наприклад, батькам можна порекомендувати:
– Ви прибираєтесь в кухні, дитина поряд крутиться; дайте завдання знайти не менше десяти слів (назв предметів), де першим би стояв звук «с» (чи любий інший)
– Йдете зі школи попросіть, щоб він одну хвилинку подивився уважно на дорогу: потім спитайте скільки червоних машин проїхало, чи скільки стоїть.
– Вчитель на початку уроку, в якості активізуючої хвилинки, може у дітей спитати все, що завгодно про школу,шкільний коридор, двір; перевірте пам’ять і увагу своїх учнів, і ви побачите, що деякі навіть не знають , скільки поверхів і шкільній будівлі.;спонукайте їх не тільки дивитись, але і бачити.
– Мама і бабця, знаходячись з дитиною в продуктовому магазині, можуть використовувати час покупок плідно для розвитку звуко-буквенного аналізу: попросіть дитину знайти на поличці продукти з потрібним звуком; можна влаштувати змагання, хто більше знайде.
– Розвиваючи слухову увагу, попросіть одну хвилину не розмовляти, не пояснюючи причину; потім спитайте, що дитина чула на протязі цього часу, які звуки, слова.
– Влаштовуйте дома ігри в анаграми, коли з одного довгого можна скласти багато слів поменше; влаштуйте змагання.
Любі ігри і просто дії, навіть самі прості, скеровані на розвиток мовлення і таких важливих процесів, як пам’ять, увага, сприйняття корисні для дитини. Але вони спрацьовують тільки тоді, коли зроблені на підйомі, без примусу і насилля.
Буває так, що неуспішний учень в школі чудово займається зі спеціалістом. І відбувається це лише з тої причини, що його стали просто по-іншому вчити, враховуючи його особливості. Дивишся- очі засяяли, посмішка все частіше з’являється на обличчі, батьки полегшено зітхають. А якщо у спеціаліста і вчителя хороший контакт, такій дитині можна позаздрити.
Хорошого результату можна досягти в роботі з дітьми, які мають порушення писемної мови тоді, коли разом об’єднаються і вчитель, і психолог, і логопед і батьки.
