Усмішки. Посмішки. Маски
Другокласники разом із класним керівником Ніною Іванівною Бондар провели гру «Сила усмішки». Це одна із настільних терапевтичних ігор і практикумів із проєкту, розробленого ГО «Смарт Освіта» спільно з сімейною та дитячою психологинею Світланою Ройз.
Для скептичних, іронічних, глузливих виразів в українській мові є слово «посмішка». Чисті позитивні емоції – ніжність, привітність – виражають «усмішки», вони є важливим людським ресурсом і темою гри.
Коли ми бачимо щирий усміх, то зазвичай відчуваємо імпульс усміхнутись у відповідь. Та в складні часи переживання стресу й досвіду травматизації люди часто, свідомо чи несвідомо, можуть забороняти собі позитивні емоції. Коли вони не виражають емоцій, їм складно розрізняти їх в інших, гальмуються чи щезають прояви емпатії. А ще - діти поруч не відчувають емоційної залученості дорослих, яка так важлива й необхідна їм.
У цій грі діти приміряли шаблони усмішок, прикладаючи до себе. Не просто «одягали», а дивилися в дзеркало чи в камеру для селфі. Таким чином спрацьовувала дзеркальна система і з’являлася власна усмішка, настрій змінювався. Це впливало і на стан тих, хто поруч, адже імпульс усмішки передавався.
Фотографії – один із описаних варіантів «ігрового усміхання» - обов’язково стають ресурсними. Споглядання усмішок сприймається як знак безпечнішого простору й контакту. Тоді й настрій, і стан, і сприйняття світу та людей стає іншим.
Ця гра допомогла дітям поглибити розуміння власного бачення та зміцнити позитивну комунікацію з іншими. Після вдалого заняття у класі всі учні зафіксували теплі емоції в «Куточку настрою».
