3 квітня -120 років від дня народження Лесі Верховинки
Останнім часом все частіше ми відкриваємо для наших читачів імена письменників, які, на жаль, знайомі дуже невеликій кількості людей.
Серед них особливе місце належить Ярославі Лагодинській, більш відомій під літературним псевдонімом - Леся Верховинка, творчість якої потужна, цікава і є безцінним скарбом нашої культури.
Ярослава Лагодинська народилася 3 квітня 1903 року в містечку Делятин на Івано-Франківщині в родині відомого адвоката, громадсько-політичного діяча Миколи Лагодинського. Зростала в атмосфері, де увага до національних традицій, повага до християнської моралі найбільше цінувалась, і це сприяло швидкому духовному розвитку дівчини.
Світогляд письменниці формувався завдяки спілкуванню з Іваном Семанюком (Марком Черемшиною), Василем Стефаником та іншими відомими людьми, які були для неї прикладом любові до України.
Навчання у Львові та Відні, Перша світова війна, проголошення Західно-Української Народної Республіки, втрата української державності - події, які мали значний вплив на становлення талановитої літераторки.
Незвична і сумна доля Лесі Верховинки, яка прожила всього неповних 33 роки… Несподівана смерть батька у 1919 році, фінансова скрута, зустріч з молодим лікарем Теофілом Качковським, одруження і народження доньки Оксани, щасливе подружнє життя і раптова смерть коханого чоловіка - все це прийшлось пережити цій витонченій талановитій жінці.
За своє коротке земне життя вона встигла значно збагатити українську літературу темами верховинського краю. Леся Верховинка спробувала себе в різних жанрах: поезії, оповіданнях, нарисах, п’єсах. Поезію та оповідання почала писати з 15 років.
Перший її вірш “Любов до Вітчизни” був присвячений Україні.
Тематика творів Лесі Верховинки різноманітна: тут і захоплення незвичайними картинами природи, красою карпатського краю і подільськими пейзажами.
До поетичного доробку письменниці увійшли такі відомі твори: “Моя мета”, “На весняних струнах”, “Казки минулих літ”. В прозових творах “Невістка”, “Старе лихо”, “Їх доля”, “Пробудження” Леся Верховинка змальовує різнобарвне життя гуцульських родин з їхньою колоритною говіркою.
Чимало оповідань письменниця написала і для дітей: “Велика п’ятниця на Гуцульщині”, “На цукорки”, “Портрет татуся” та інші. А ще в творчому доробку Лесі Верховинки п’єси, які теж розраховані на дитячу аудиторію: “Іменини Влодка”, і “Стріча в лісі”. Окрім поезії, малої прози та драматургії письменниця є автором літературних праць, зокрема дослідження “Жінка в творах Франка”.
Тривалий час про творчість Лесі Верховинки мало хто згадував. У 2013 році у видавництві “Каменяр” вийшла друком збірка “До Делятина на крилах мрій”, де представлено поезії, новели оповідання, драматичні твори, есеї, статті, листи до рідних і друзів письменниці.
Сьогодні - час духовного відродження, час повернення до читачів славного імені Лесі Верховинки і її неповторної творчості.
