Щоб змінити дитину, її треба любити; вплив буде пропорційний кількості любові.
Засвоюючи рідну мову, дитина засвоює не самі тільки слова, їх сполучення та видозміни, але безліч понять, поглядів на речі, велику кількість думок, почуттів, художніх образів, логіку і філософію мови. К. Ушинський.
Пасічник Наталія Анатоліївна
вчитель - логопед
Жашківської ЗЗСО І-ІІІ ст. №3 ім. І.М.Ляшенка
Науково – методична проблема , над якою працює вчитель - логопед: «Логопедична корекція дітей з фонетико – фонематичними порушеннями мовлення в початкових класах закладів загальної середньої освіти»
Об’єкт проблеми: удосконалення мовленнєвої компетентності учнів, розвиток творчої особистості
Предмет проблеми: виховання правильної артикуляції звуків,збагачення словника учнів, удосконалення словотворення, розвиток зв’язного мовлення малят, корекція пізнавальних процесів(уваги, пам’яті, мисленнєвих операцій), запобігання та подолання помилок під час письма та читання
Мета проблеми: Забезпечення оптимальних умов для корекції мовленнєвих порушень під час логопедичних занять; створення атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня; залучення батьків до корекційного процесу; пропаганда логопедичних знань
Актуальність проблеми:
Мова – соціальне явище. Добре відомо, що без повноцінного мовлення не буває повноцінної особистості. Чим чіткіше та багатше мовлення дитини, тим легше їй висловити свої думки, тим ширші можливості у пізнанні навколишньої дійсності, змістовніші стосунки з однолітками та дорослими, активніше відбувається психічний розвиток. На молодші класи припадає найважча, найоб’ємніша і найвідповідальніша робота логопеда над тим, щоб виправити мовленнєві недоліки та прищепити любов і увагу до звукової сторони мовлення. Діти, навіть з нерізко вираженими порушеннями мовлення, які вступають до школи, становлять основний контингент невстигаючих учнів, передусім з предметів мовного циклу. У молодшому шкільному віці недорозвиток мовленнєвої системи найчастіше проявляється частковим порушенням лексико - граматичної та фонетико фонематичної сторін мовлення. Це створює серйозні перешкоди для успішного опанування дитиною програмового матеріалу з читання та письма. Діти – першокласники в яких наявні мовленнєві порушення складають основний контингент невстигаючих учнів, особливо з предметів мовного циклу та потребують інтенсивної логопедичної допомоги. Якісно пройти шлях корекції учитель – логопед може лише в співпраці з батьками, учителем початкових класів, психологом та при консультативній підтримці лікарів. Правильна і своєчасна організація логопедичної роботи є запорукою усунення мовленнєвих недоліків, що в свою чергу впливає на підвищення успішності учнів.
Методичною основою проблеми є педагогічні ідеї та положення, які відображені у багатьох науках – логопедії, психології, педагогіці, соціології.
Різні аспекти проблеми розвитку здібностей дітей знайшли своє відображення у працях психологів Л.С.Виготського, Г.С.Костюка,
Я.О.Пономарьова, педагогів В.О.Сухомлинського, Ш.О.Амонашвілі, М.М.Скаткіна. Ідеї, заявлені у досвіді, розроблені у психолого-педагогічних дослідженнях теоретико-методологічного рівня:
- ігрові технології навчання (Я.А. Коменський, Ж. – Ж. Руссо, Ф. Фрабель, Г. Селевко, В. Коваленко );
- технологія проблемного навчання (І. Лернер, Дж. Дьюї, Т.И. Кудрявцева, А.М. Матюшкін, М.І. Махмутов, В. Оконь);
- загальні закони й категорії гносеології, положення поетапного формування розумових дій (Л.Виготський, Т.Гальперін, В.Давидов);
Опис проблеми
Творче кредо: Щоб змінити дитину, її треба любити; вплив буде пропорційний кількості любові.
Мова – соціальне явище. Добре відомо, що без повноцінного мовлення не буває повноцінної особистості. Чим чіткіше та багатше мовлення дитини, тим легше їй висловити свої думки, тим ширші можливості у пізнанні навколишньої дійсності, змістовніші стосунки з однолітками та дорослими, активніше відбувається психічний розвиток. На молодші класи припадає найважча, найоб’ємніша і найвідповідальніша робота логопеда над тим, щоб виправити мовленнєві недоліки та прищепити любов і увагу до звукової сторони мовлення.
Діти, навіть з нерізко вираженим порушенням мовлення, які вступають до школи, становлять основний контингент невстигаючих учнів, передусім з предметів мовного циклу. У молодшому шкільному віці недорозвиток мовленнєвої системи найчастіше проявляється частковим порушенням лексико – граматичної та фонетико фонематичної сторін мовлення. Це створює серйозні перешкоди для успішного опанування дитиною програмового матеріалу з читання та письма. Подолання мовленнєвих вад у дітей залежить від багатьох факторів, у тому числі від участі та активності батьків, особливо мами, в корекційному
процесі, її здатності зацікавити дитину, мотивувати бажання чітко говорити, привити дитині навички самоконтролю мовлення, адже, ефективність засвоєння мовленнєвих навичок залежить від можливості їх перенесення у повсякденне життя, тому в центрі логопедичного впливу знаходиться
особистість дитини, а «супроводжуючими» виступають батьки та найближче оточення дитини. Активну участь в закріпленні мовленнєвих навичок беруть також педагоги та шкільний психолог. Отже, комплексний логопедичний супровід є неможливим без участі сім’ї. Розроблені педагогом методичні посібники містять дидактичні матеріали для закріплення правильної вимови звуків як безпосередньо на логопедичних заняттях, так і батьками вдома. Учитель – логопед і батьки є два крила, які допоможуть дитині оволодіти правильним мовленням.
Працюючи на посаді вчителя - логопеда тривалий час та будучи консультантом районної ПМПК я виробила свою оптимальну педагогічну стратегію в спілкування з учителями, вихователями продовженого дня, психологом навчального закладу та батьками кожної дитини з мовленнєвими порушеннями. Робота з батьками є для мене однією з пріоритетних.
Умовно виокремлюю такі основні форми роботи учителя – логопеда ЗЗСО з батьками та педагогами:
- Просвітительська робота (пропаганда логопедичних знань у місцевій періодичній пресі)
- Колективні форми роботи (батьківські збори)
- Індивідуальна співпраця
- Співпраця з методичними об’єднаннями учителів початкових класів та методичними об’єднаннями закладів дошкільної освіти громади
Початок нового навчального року.
Набрані логопедичні групи, відбулось перше знайомство.
На цьому етапі роботи особливого значення надаю формуванню мотивованого ставлення батьків до корекційних занять дитини, оскільки лише в випадку, коли батьки самі переконані у важливості та необхідності занять дитини з фахівцем, можна говорити про значне підвищення ефективності корекційної роботи та скорочення її термінів. Створюю умови та підґрунтя для того, щоб батьки стали активними учасниками логопедичної корекції, спрямованої на компенсацію мовленнєвих порушень, та забезпечували таким чином єдність логопедичного впливу на дітей даної категорії в сім’ї та навчальному закладі. Саме
цьому послуговуються колективні форми роботи з батьками, а саме батьківські збори (класні, загальношкільні, збори батьків майбутніх першокласників і т.д.) та відкриті логопедичні заняття на які я запрошую учителів початкових класів, батьків, вихователів груп продовженого дня. Класні батьківські збори проводжу
три рази : на початку, в середині і кінці навчального року. Саме вони допомагають об’єднати батьків, спрямувати їх на допомогу дітям, спонукають активно включитися в логопедичний супровід. На перших батьківських зборах знайомлю батьків з системою надання логопедичної допомоги в школі, графіком роботи, загальними результатами логопедичного обстеження дітей, з особливостями мовленнєвого розвитку учнів даного класу, надаю рекомендації щодо організації логопедичного супроводу вдома, доводжу до відома батьків основні напрямки логопедичного впливу. Іноді мене запитують: «Чому мою дитину записали для роботи на логопедичному пункті, якщо вона вимовляє всі звуки? Пояснюю. Доводжу до відома батьків інформацію про прояви дефектів мовлення та умови їх виправлення. Надана інформація пізнавальна та корисна для батьків.
Наступні батьківські збори присвячую інформуванню батьків про наслідки логопедичного впливу та успіхам дітей на цьому шляху.
Індивідуальна співпраця учителя - логопеда і батьків проводиться протягом усього навчального року.
Без активної допомоги батьків, учителя та вихователя продовженої групи корекційна робота не буде достатньо ефективною та затягнеться в часі, що негативно вплине на шкільне навчання, засвоєння дитиною програмового матеріалу з читання і письма.
Саме на батьків покладається завдання закріплення знань та навичок правильної артикуляції звуків, продовження роботи над розвитком фонематичного слуху дитини, збагаченням словника.
Залучення батьків до спільного корекційного процесу передбачає
- звернення до вузьких фахівців (за рекомендацією логопеда)
- єдність вимог до дитини
- відповідальність за виконання домашніх завдань
- постійне введення поставлених дітям звуків у мовлення
- активну участь у всіх заходах
На першій зустрічі з батьками дитини, якій передує детальне обстеження мовлення першокласника я пояснюю батькам цілі і прийоми корекційної
роботи з їх дитиною уточнюючи обсяги роботи з розвитку рухів органів артикуляційного апарату, показую правильне виконання вправ артикуляційної гімнастики. Пізніше батьки опановують прийоми закріплення правильної вимови звуків та їх диференціації, здобувають практичні навички з розвитку в учня – першокласника слухової уваги, фонематичного слуху, формування звуко – буквеного аналізу та синтезу слів, елементи
логопедичного масажу при потребі. Надалі важливим в співпраці логопеда і батьків є відвідування ними індивідуальних занять учителя – логопеда та виконання домашніх завдань.
На мою думку, в корекційній роботі індивідуальні форми роботи мають перевагу над колективними, оскільки дозволяють встановити тісніший контакт з батьками. Дуже добре, якщо на бесіду, або консультацію приходять батько і мати.
Отже, внаслідок різноманітної та поетапної роботи з логопедом, батьки стають активними та компетентними учасниками логопедичної корекції, таким чином, значно збільшуючи ефективність логопедичної роботи, спрямованої на подолання мовленнєвих порушень.
В рамках впровадження НУШ у травні 2018 році вчитель успішно завершила «Онлайн курс для вчителів початкової школи» розроблений Міністерством освіти і науки України та студією онлайн – освіти EdEra
Висвітлення досвіду роботи
- Участь у інтернет-семінарі «Засоби формування мовленнєвої компетентності у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку»
Сертифікат ЧІПОПП Березень 2014 р.
- Друк Методичний посібник «Логопедичні вправи та завдання»
Київ. Видавництво «Шкільний Світ» 2014р.
- Методичні матеріали «Серія навчальних карток для домашніх завдань» на сайті «Методичний портал» видавництва «Шкільний Світ»
Сертифікат м. Київ Вересень 2015 р.
- Друк «Орієнтовний перспективний план роботи з учнями 1 класу із нерізко вираженим загальним недорозвитком мовлення»
Фаховий журнал «Логопед» Травень 2015р.
- План і презентація фронтального логопедичного заняття для учнів першого класу ЗЗСО з фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення на тему: «Диференціація звуків [С] - [Ш] у складах різних типів, словах, реченнях, самостійному зв’язному мовленні »
Сайт ЧОІПОПП Банк цифрових ресурсів Розділ
Початкова освіта-логопедія 2017р.
- Друк методичного посібника для логопедів ЗЗСО та ЗДО «Країна щебетунчиків. У гостях у шиплячої сімейки»
Видавнича група «Основа» Харків 2018р.
- Друк методичного посібника для логопедів ЗЗСО та ЗДО «Країна щебетунчиків. У гостях у свистячої сімейки»
Видавнича група «Основа» Харків 2018р.
- Друк методичного посібника для логопедів ЗЗСО та ЗДО «Країна щебетунчиків. У гостях у звуків [Р] - [Р?], [Л] - [Л?]»
Видавнича група «Основа» Харків 2018р.
