Корисна інформація

Вправа “Велосипед”

Для роботи потрібні аркуші формату А4 і кольорові олівці. Розгорніть аркуш формату А4 горизонтально і намалюйте на ньому два кола,кожне з яких розділіть на 8 частин. У «лівому» колесі в кожному сегменті запишіть свої відповіді на питання: «У що ви вкладаєте свій час, сили?». Як гриби збирають в кошик, накидайте і запишіть в сегментах одним-двома словами те, на що йде час вашого життя. Оцініть за шкалою від 1 до 10 наскільки кожна з цих сфер проявлена ??в вашому житті (як багато зусиль ви вкладаєте в неї) і замалюйте її тим кольором, з яким вона асоціюється, приклад представлений на мал. 1.

Друге колесо розміщують в правій частині листка, а сегменти колеса ілюструють відповіді на питання: «А що приносить мені радість і задоволення?». Приклад представлений на мал. 2.

І тоді, як якщо порівняти два цих малюнка, то, що нового (цікавого) ви для себе побачили (відкрили)? Наскільки те, чим ви зайняті основну частину вашого часу приносить вам радість і задоволення?

Подивіться на колесо ресурсів в правій частині листка. Яка з сфер є для вас найбільш ресурсною? Що потрібно зробити, щоб донаповнити ту сферу, яка на даний момент є для вас найбільш ресурсною? Намалюйте для цієї окремо взятої сфери колесо меншого діаметру і розбийте його на 4 частини. Що ви готові привнести в неї вже сьогодні-завтра, щоб «поселити» радість і задоволення в свій робочий день?

Емоції, як відомо, живуть в тілі, і робота з тілом є важливим способом профілактики емоційного вигорання. А що ви можете щодня робити для свого тіла, щоб відновити свої життєві сили? Запишіть ці прості, легкі дії, які підтримають вас у вашому повсякденному житті і трудовій діяльності. Приклад роботи з тілом представлений на мал. 3.

мал. 3 Розвиток ресурсів на прикладі роботи з тілом.

Профілактика емоційного вигорання є важливим способом збереження цілісності і ресурсного стану особистості.

Тренінг "Особливості роботи з дітьми із девіантною поведінкою". Під час засідання педагогічної ради велика у була приділена роботі з дітьми, які мають відхилення у поведінці.

Золоті правила педагога

1. Прийшов у школу - зробіть розумне й шляхетне обличчя.

2. Кожного разу, коли Вам хочеться командувати дітьми, згадайте своє дитинство і про всяк випадок з'їжте морозиво.

3. Гроші та педагогіка мало сумісні.

4. Нехай всі манекенниці світу, побачивши Вашу усмішку, подадуть у відставку.

5. Не заходьте в душу до дітей, якщо Вас про це не просили.

6. Ідіть на урок з радістю, виходьте з уроку з приємною втомою.

7. Жартуйте до тих пір, доки не навчитеся.

8. Пам'ятайте: поганий лікар може забрати життя, поганий учитель - спопелити душу.

9. Приходити на урок слід настільки підготовленим, щоб знати точно: для чого прийшов, куди прийшов, що будеш робити і чи буде від цього добре.

10. Кожного разу, коли хочеться нагрубити кому-небудь, рахуйте до мільйона.

11. Намагайтеся їсти кожен день.

12. Любіть свою адміністрацію так само, як і вона Вас, і Ви проживете довге і щасливе педагогічне життя.

13. Ніколи не чекайте похвали, а намагайтеся відразу ж з'ясувати, як з нею йдуть справи.

14. Любіть кого-небудь крім школи, і тоді у Вас буде все в порядку.

15. Якщо до Вас прийшли на урок, згадайте, що Ви артист, Ви кращий педагог країни, Ви найщасливіша людина

16. Говоріть батькам завжди найкращу правду, яку Ви знаєте.

17. Пишайтеся своїми помилками, і тоді у Вас їх буде з кожним роком все менше.

18. Вищим проявом педагогічної успішності є усмішка на обличчях дітей.

19. Якщо Ви вмієш звичайний факт подати як відкриття та домогтися подиву і захоплення учнів, то можете вважати, що половину справи Ви вже зробили.

20.Пам'ятайте: хороші педагоги живуть довго і майже ніколи не хворіють.

21. Віддайте школі все, а вийшовши зі стін школи, почніть нове життя.

22. Постарайтеся завжди бути здоровою (здоровим), навіть якщо в це й хтось не повірить.

23. Одягайтеся так, щоб ніхто не сказав Вас вслід: "Он вчителька пішла".

24. Не спіть на уроці; дурний приклад заразливий.

25. Під час опитування зобразіть на обличчі граничний інтерес.

26. Пам'ятайте: якщо Ваш голос стає загрозливо хрипким, значить, Ви робите щось не те.

27. Добре, якщо пізно увечері, коли Ви згадуєте своїх учнів, Ваше обличчя  осяє посмішка.

Особливості поведінки учнів з різними типами сприймання в навчальному закладі

Погляньте, як діти переписують домашнє завдання з дошки. Візуал просто запише його в зошит чи щоденник. тому що надає перевагу мати інформацію у себе під рукою. Аудіал перепитає сусіда по парті і на слух запише. А скоріш за все не запише. Після уроків сяде на телефон і дізнається у однокласників. Кінестетик спробує перегортати підручник, знайде потрібні сторінки і прямо там обведе завдання. Ці спостереження говорять про те, що кожна дитина інстинктивно обирає спосіб відновлення сил притаманний лише їй.

Індивідуальний підхід Фахівці стверджують, що від візуала можна вимагати швидкого розв’язування задач; від аудіала – швидкого повторення почутого ним матеріалу; від кінестетика краще не чекати ні того, ні іншого – він потребує іншого відношення, йому потрібно більше часу та терпіння зі сторони вчителів та батьків. Погляньте, як діти переписують домашнє завдання з дошки. Візуал просто запише його в зошит чи щоденник. тому що надає перевагу мати інформацію у себе під рукою. Аудіал перепитає сусіда по парті і на слух запише. А скоріш за все не запише. Після уроків сяде на телефон і дізнається у однокласників.

Кінестетик спробує перегортати підручник, знайде потрібні сторінки і прямо там обведе завдання.

Багато що може дати спостереження за учнями під час перерви. Візуал залишиться у класі, хоча переважна частина учнів вибіжить до коридору, а якщо багато залишиться він навпаки вийде. У коридорі буде спостерігати за іншими дітьми чи розглядати інформацію на стінах. Аудіал буде використовувати перерву, щоб порозмовляти і пошуміти. Для кінестетика найважливіше розім’ятися, порухатися, подуркувати.

У класі рідко буває без зауважень. Найбільший ефект буде, якщо ви зробите його відповідно до способів сприйняття інформації даної дитини. Візуалу краще зробити сигнал рукою, аудіалу тихенько промовити: «уважно чи тихіше». А кінестетику достатньо положити руку на плече.

Телефони гарячої лінії щодо уникнення домашнього насильства

Домашнього насильства можна уникнути, якщо жертва не буде мовчати.
Рекомендуємо розмістити на сайтах закладів освіти та донести в доступний спосіб до учасників освітнього процесу інформацію про те, куди звертатися у випадках домашнього насильства:
•    до Національної поліції за номером 102 та повідомити про факт насильства;
•    на Урядовий контактний центр 15-47, де цілодобово надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства та психологічної допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям;
•    до безкоштовного номеру системи безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;
•    до національної «гарячої лінії» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-335 або 116-123 (короткий номер з мобільного).
Зміст листа просимо довести до відома керівників органів управління освітою різного рівня, керівників та педагогічних працівників закладів освіти з метою забезпечення соціально-педагогічного супроводу дітей, чиї сім’ї перебувають у складних життєвих обставинах; невідкладного інформування про випадки домашнього насильства, що стали відомі; формуванню небайдужого ставлення здобувачів освіти до постраждалих дітей.

Заступник Міністра                                  Віра Рогова

Одним з основних завдань будь-якого закладу освіти є охорона життя та здоров’я дітей. Останнім часом весь світ стикається з великою кількістю стихійних лих, аварій, пандемій. Саме тому дуже важливо зараз проаналізувати себе та чітко зрозуміти, як діяти в таких ситуаціях.

У першу чергу варто зрозуміти, що панікувати, відчувати страх, коли ви знаходитесь в екстремальній ситуації – це нормально, і навіть якщо повідомлення про замінування у школах є неправдивими, це все одно може налякати.

Які дії варто вжити після евакуації для підтримки дітей?

Поговорити

Ініціюйте бесіду з дітьми та обговоріть, які емоції вони відчувають саме зараз, а не в період надзвичайної ситуації. Намалюйте це. Дуже важливо не обговорювати сам інцидент.

Поверніть відчуття безпеки

Згадайте разом з дітьми, що робить вашу школу безпечною? Наприклад, паркан, охоронець, датчики диму, вогнегасники тощо. Проговоріть, що саме евакуація, робота поліції, бригада розмінування, пошукові собаки – це підтвердження того, що кожен з вас у безпеці.

Поясніть дітям, що підготуватись до кожного надзвичайного стану неможливо, але у разі такого стану, вчитель та школа готова до всіх можливих випадків. Учням тільки необхідно чітко виконувати вказівки вчителя.

Уникайте частки «не» та прийменника «без»

Наша підсвідомість витісняє фрази з «не» та «без», тому залишається «бійтеся», «паніки» і так далі. Річ у тому, що мозок нездатний уявити відсутність дії чи предмета. Для того, аби уявити, що чогось немає, спочатку треба уявити, що щось є, і потім це прибрати.

Натомість краще вживати «спокійно», «все встигнемо», «все гаразд».

Діти більше вірять тому, як ви поводитеся, а не тому, що говорите

Ваша поведінка має бути спокійною. Які б фрази та слова ви не використовували, ваша спокійна поведінка – це ключовий момент для зниження стресу.

Кожен учень в класі має знати, що у ситуації, коли незрозуміло, що робити, потрібно уважно слухати вчителя та виконувати все, що він каже.

Чітке розуміння дій під час надзвичайної ситуації

Вчитель має знати порядок дій при евакуації. Хоча б 2 рази на тиждень аналізуйте, що б ви робили у випадку, якби саме зараз пролунала б тривога.

Законодавство та евакуація

Використайте цю надзвичайну ситуацію на користь та розвиток громадянської відповідальності учнів. Поясніть, що більшість з таких повідомлень про замінування є злими жартами, але така поведінка – це реальне порушення закону, що тягне за собою кримінальну відповідальність.

Пояснюйте, що не можна нічого викладати в соцмережі під час евакуації

Іноді діти та, буває, педагогічні працівники можуть створювати такі дописи у соцмережах як «Зняли, як ми виходимо зі школи», «От як ми швидко евакуювались», «Нашу школу замінували», «Ура, уроки скасовуються!».

Спікерка наголошує, що важливо не постраждати від своєї ж цікавості. При тренуваннях поясніть дітям, що знімати те, що відбувається при надзвичайній ситуації небезпечно з кількох причин:

• втрата часу;
• відволікання та неуважність;
• пошкодження телефону;
• зайняті руки.

Як стримати емоції, залишитися спокійним у надзвичайній ситуації та приймати правильні рішення?

Люди реагують по-різному у надзвичайних ситуаціях. Варто розуміти, що сильні емоції (злість, страх) забирають сили, необхідні для внутрішньої мобілізації та можливості опинитися у безпеці.

Прийміть свій страх та будьте готові, що у вас виникне тремтіння в колінах та інших суглобах. Це звичайна реакція організму на стрес.

Найефективніша вправа, що змусить мозок включитися та нормально працювати, критично оцінюючи ситуацію та обирати оптимальні рішення – при вдиху стиснути міцно кулаки та на видиху розслабити. Повторюйте кілька разів цикл напруги та розслаблення.

Робота з батьками

Якщо батьки схвильовані з будь-якої причини – поясніть, що ви та батьки мають діяти з урахуванням найголовнішого: фізичного та психічного здоров’я дитини, тому рекомендуйте батькам спокійно реагувати на ситуацію, оскільки дитина сприймає емоції дорослих та відтворює їх.

Також попередьте батьків про можливі наслідки та як їх вирішити.

Якщо у дитини виникло порушення сну, зниження апетиту, дитина виявляє страх при думці про школу – варто звернутися до психолога вашого навчального закладу.

Важливо одразу надати батькам інформацію про те, як можна зв’язатися з психологом, адже спільні дії батьків разом з педагогічним колективом у такому випадку будуть найефективнішими, а якщо потрібна буде додаткова допомога (наприклад, у медичному закладі), то психолог обов’язково про це повідомить батькам.